12 лютого 2011 року

виповнилося

140 років

від дня народження

Леся Мартовича

(1871–1916),

відомого українського повістяра, новеліста, громадського діяча, одного із представників так званої «покутської трійці» (Лесь Мартович, Василь Стефаник, Марко Черемшина).

 

Народився у с. Торговиця Городенківського району (Івано-Франківщина).

Помер у с. Зубейки, похований у с. Монастирок Жовківського району на Львівщині.

 

У творчому доробку письменника – близько 30 оповідань і новел – «Лумера», «Нечитальник», «Іван Рило»,  «Винайдений рукопис про руський край», «Стрибожий дарунок», «Мужицька смерть» та ін., повість «Забобон» (1917) та численних нарисів і статей.

 

Писав головно покутською гуцульською говіркою. Стильова домінанта його художнього мислення – поєднання трагічного з комічним, гумор, який часто переходить у «сміх крізь сльози».

 

 

Інформаційно-аналітичний і профорієнтаційний центр