«Євангеліє від Тараса» у стінах Університету

 

З нагоди відзначення Шевченківських свят у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка прозвучала музично-поетична композиція «Євангеліє від Тараса» за творами Тараса Шевченка та духовною музикою Олександра Козаренка. Музичне дійство у виконанні Народного артиста України Богдана Козака, хору та солістів лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Заслуженої академічної капели України «Трембіта» та хору студентів Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка проходило 13 березня в Актовій залі Університету.

Кожен з нас уміє читати поезії Кобзаря, розуміє суть світоглядних парадигм та позицій у кожному його написаному слові. Але як звучить Шевченкова поезія в поєднанні з музикою? Саме на це запитання намагались відповісти учасники музично-поетичної композиції.

Урочистий вечір відкривала кандидат філологічних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Ірина Яремчук такими словами: «Духовний провідник «і мертвих, і живих, і ненароджених земляків своїх» зримо і незримо присутній не тільки у поетичній свідомості своїх сучасників – одораторів і конкурентів. Відлуння його животворного слова сповнювало і сповнює вірою у воскресний день українства наступні генерації». У своїй доповіді «Оберіг Шевченкового слова» вона з літературознавчого погляду наголосила на впливі творчості Кобзаря на світоглядні засади таких видатних представників української літератури та публіцистики, як Івана Багряного, Лесі Українки, Івана Франка, Миколи Хвильового, Василя Стуса та інших. Поезія УПА також постає як відлуння биття нескореного серця Тараса Шевченка.

Духовна музика лауреата премій імені Миколи Лисенка та Левка Ревуцького композитора Олександра Козаренка в музично-поетичній композиції «Євангеліє від Тараса» проростає з давнього українського церковного співу, з багатовікової традиції, яку митець плекає любовно та вдумливо. Не пориваючи зв’язку із сьогоденням, композитор намагається відкрити слухачам красу строгої та неквапливої мелодії, що наче перебуває поза часом і простором. Проте він не прагне розчинитися в минулому, а навпаки – передає дух давнього культового наспіву в сучасному напруженому та сповненому жорсткого протистояння світі. Пророчі слова Тараса Шевченка набули нового значення в ореолі музики, створили особливу атмосферу в залі.

Варто відзначити й високий мистецький рівень втілення задуму. Упродовж композиції ніхто з виконавців не взяв жодної фальшивої ноти ні в прямому, ні в переносному значенні. У кожне слово, ноту виконавці вкладали частинку своєї душі. Органічна, емоційно цілісна та шляхетна манера читання Богдана Козака, точна графічність ліній, тонкі та делікатні барви, які знаходив Микола Кулик у хоровій тканині, відсутність надриву й афектації дозволяла відчути кожен штрих, осмислити кожну деталь композиції.

Під час літературно-музичної композиції прозвучали незабутні Шевченкові «Заповіт», «Розрита могила», «Заступила чорна хмара», «Чернець», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші численні поетичні твори. Апофеозним завершальним акордом літературно-музичної композиції «Євангеліє від Тараса» стали слова з поезії «І Архімед, і Галілей» у прочитанні Богдана Козака:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син і буде мати,

І будуть люде на землі.

 

Оксана Гоцур

Фото: Андрій Куземко