Кафедра механіки

Ваша одинока честь, Ваш одинокий обов’язок, як студентів університета, здобувати знанє, науку для несеня користи і освіти своєму народови. (Іван Франко)
Прогрес полягає не у заміні неправильної теорії правильною, а в заміні одної неправильної теорії на іншу неправильну, але уточнену. (Стівен Гокінґ – британський фізик)
Усякій істині властива одна мить торжества між нескінченністю, коли її вважають неправильною, нескінченністю, коли її вважають тривіальною. (Анрі Пуанкаре – французький математик і фізик)

Опанасович Віктор Костянтинович, проф., д-р фіз.-мат. наук

ОПАНАСОВИЧ Віктор Костянтинович (24.ІІ.1947, с. Олика Ківерцівського р-ну Волин. обл.) – механік, канд. фіз.-мат. наук (Пружні напруження у пластинах з розрізами за співдотику країв, 1977), доц. (1979), д-р фіз.-мат. наук (Математичні моделі і методи аналізу деформування пластинкових структур з тріщинами за контакту їх берегів, 2012), проф. (2016).

Народився 24 лютого 1947 року в селищі Олика Ківерцівського району на Волині. У 1965 році поступив на механіко-математичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка і закінчив навчання у 1970 році за спеціальністю «механіка». У тому ж році поступив в аспірантуру до професора Д.В. Гриліцького за спеціальністю «механіка деформівного твердого тіла». У 1977 році захистив кандидатську дисертацію. І з 1 жовтня 1972 року по 1 вересня 1977 року асистент, з 1 вересня 1977 року по 1 липня 2014 року доцент, а з 1 липня 2014 року професор кафедри механіки Львівського національного університету імені Івана Франка. У Львові на спеціалізованій вченій раді в Інституті прикладних проблем механіки і математики імені Я.С. Підстригача НАН України у 2013 році захистив докторську дисертацію на тему: «Математичні моделі і методи аналізу деформування пластинкових структур з тріщинами за контакту їх берегів». В.К. Опанасович – вчений у галузі механіки де-формівного твердого тіла. Сформулював математичні моделі та розробив заснованих на методах теорій функцій комплексної змінної та комплексних потенціалах аналітичні та аналітико-числові методи розв’язування задач: термонапруженого стану, згину та розтягу ізотропних пластин, пологих ізотропних оболонок з тонкими пружними включеннями; згину та розтягу ізотропних пластин з дуговими тріщинами з урахуванням гладкого контакту їх берегів; згину кусково-однорідних ізотропних пластин з наскрізними прямолінійними тріщинами за наявності смугового чи лінійчастого контакту їх берегів з використанням класичної чи уточнених теорії згину пластин; згину ізотропної пластини з тріщинами з урахуванням смугового контакту їх берегів та пластичних зон у їх вершинах. Розробив метод розв’язування задач про розтяг кусково-однорідної пластини з прямолінійною межею поділу матеріалів за наявності міжфазних наскрізних і ненаскрізних тріщин з урахуванням пластичного деформування по фронту тріщин.

Підготував чотири кандидати наук, опублікував понад 270 наукових праць, зокр. Про розв’язування антиплоскої задачі для тіла з двоякоперіодичною системою прямолінійних тріщин (Матем. методи та фіз.-мех. поля. 1999. Т. 42. № 2); Контактна задача для пластини з теплонепроникливою тріщиною по дузі кола (Матем. проблеми механіки неоднорідних структур: Львів, 2000. Т. 2; зі співавт.); Сингулярні інтегральні рівняння задачі згину пластини з тріщинами за теорією Рейснера (Праці НТШ. 2001. Т. 6); Згин кусково-однорідної ізотропної пластини з періодичною системою прямолінійних тріщин, паралельних до лінії поділу матеріалів з урахуванням контакту берегів (Вісн. Львів. ун-ту. Сер. мех.-мат. 2002. Вип. 60; зі співавт.); Згин пластин з наскрізною прямолінійною тріщиною з урахуванням ширини області контакту її поверхонь (Наукові нотатки. 2007. Вип. 20 (2); зі співавт.), Двовісний розтяг кусково-однорідної пластин з двома тріщинами на межі поділу матеріалів з урахуванням пластичних зон біля їх вершин (Фіз.-хім. мех. матеріалів. 2014. № 6; зі співавт.).

Наук. інтереси: механіка деформівного тв. тіла, теорія пружності та термопружності (теорія тріщин і тонких неоднорідностей, механіка композитів, механіка руйнування). Член НТШ (1992). Член Укр. т-ва міцності матеріалів (1992).