Кафедра механіки

Ваша одинока честь, Ваш одинокий обов’язок, як студентів університета, здобувати знанє, науку для несеня користи і освіти своєму народови. (Іван Франко)
Прогрес полягає не у заміні неправильної теорії правильною, а в заміні одної неправильної теорії на іншу неправильну, але уточнену. (Стівен Гокінґ – британський фізик)
Усякій істині властива одна мить торжества між нескінченністю, коли її вважають неправильною, нескінченністю, коли її вважають тривіальною. (Анрі Пуанкаре – французький математик і фізик)

Історія кафедри механіки

Заснована 1939. У 1939—44 мала назву каф. механіки (КМ); 1944—49 каф. теоретичної механіки (КТМ). Внаслідок реформування у 1949 розділена на каф. теор. механіки (КТМ) та каф. теорії пружності (КТП); 1955 обидві знову об’єднані у каф. механіки (КМ). Для забезпечення нової спеціалізації КМ у 1963 реформують у каф. загальної механіки і гідромеханіки (КЗМГ) та каф. теорії пружності і пластичності (КТПП). У 1970 КТПП перейменовують у КМ, а КЗМГ у каф. прикладної математики. Очолювали каф. проф. П. Шаудер (1939—41, КМ), проф. В. Нікліборц (1944—45, КТМ), проф. Г. Савін (1945—49, КТМ; 1949—52, КТП), проф. М. Шереметьєв (1949—51, КТМ; 1952—55, КТП; 1955—63, КМ; 1963—67, КТПП), доц. Т. Мартинович (1964, КТПП), проф. О. Парасюк (1951—53, КТМ), проф. М. Леонов (1953—55, КТМ), проф. Н. Флейшман (1952, КТП; 1963—70, КЗМГ), проф. Д. Гриліцький (1967—70, КТПП; 1970—92, КМ), проф. Г. Сулим (з 1992, КМ).
Каф. готує бакалаврів, спеціалістів і маґістрів зі спеціальності “механіка” з двох спеціалізацій – “теорія пружності, пластичності та міцності” і “фізико-хімічна механіка матеріалів. Корозія і захист від корозії”. Підготовку другої спеціалізації забезпечує філія каф. механіки у Фізико-механічному ін-ті НАН України (утвор. 1984, очолив акад. В. Панасюк).
При каф. є механічна лаб., яка склад. з мех. лаб. (з опору матеріалів), лаб. статичного та динамічного тензометрування, лаб. фотопружності, лаб. для практикуму з теор. механіки, обчислювальна лаб.; лаб. міцності елементів конструкцій.
Каф. забезпечує викладання курсів: теор. механіка, опір матеріалів та елементи будівельної механіки, механіка суцільного середовища, тензорний аналіз, комп’ют. механіка, матем. моделювання мех. систем і процесів, механіка композиційних матеріалів, матеріалознавство, теорія пружності, системи аналіт. перетворень; спецкурсів: мех. теорії міцності, застосув. ТФКЗ до плоскої з-чі теорії пружності, інтегральні перетворення в з-чах механіки деформівного тв. тіла, механіка крихк. руйнування, теорія пластин і оболонок, теорія пластичності, наук. основи енергоощадних технологій, теорія тепло- і масообміну, динаміка та міцність машин, реологія композиційних матеріалів, нерівноважна термодинаміка, фізичні основи міцності, фізико-хімічна механіка матеріалів, фрикційна міцність, основи механіки руйнування, корозія матеріалів, втомне руйнування металів, фіз. основи методів неруйнівного контролю елементів конструкцій, методи неруйнівного контролю в техн. діагностиці конструкцій і машин.
Опубл. підручники: Елементи теорії пружності (В. Божидарник, Г. Сулим, 1994); Елементи теорії пластичності та міцності (В. Божидарник, Г. Сулим, 1999); навч. посібники: Механічні і оптичні методи дослідження напружено-деформованого стану тіл (Д. Гриліцький, Ю. Сорокатий, 1984); Механічні теорії міцності (В. Божидарник, Г. Сулим, 1989); Механіка крихкого руйнування (В. Божидарник, Г. Сулим, 1989); Теорія пластичності (В. Божидарник, Г. Сулим, 1991); Плоска задача теорії пружності (В. Божидарник, Г. Сулим, 1991); Інтегральні перетворення в задачах механіки деформівного тв. тіла (В. Онищук, 1998); Функційні рівняння (Є. Пенцак, А. Юрчишин, 1998); Тектонофізичні основи структурного аналізу (В. Шевчук, І. Кузь, А. Юрчишин, 2002); Експериментальна механіка матеріалів: Ч. 1: Силові фактори. Ізотропні матеріали (Лаб. практикум) (О. Андрейків, С. Штаюра, 2004).
Гол. напрями наук. досліджень: контактні з-чі теорії пружності і термопружності, зокр. з урахуванням тертя і зношування; концентрація напружень і руйнування поблизу масивних і тонких деформівних дефектів у термопружних середовищах; теорія дислокацій і точкових дефектів; дослідження динамічних напружень в кусково-однорідних тілах при локальних силових, теплових і комбінованих навантаженнях методом поліномів Чебишева-Лагерра; некласичні з-чі термопружності та гідромеханіки; гідроакустика; числ. методи розв’язув. з-ч нелінійної теорії пружності і пластичності; механіка композитів, механіка руйнування матеріалів, міцність і довговічність елементів конструкцій; водневе матеріалознавство; методи неруйнівного контролю; матем. моделювання геологічних структур і структуротворчих процесів у літосфері.
При каф. є аспірантура (з 1947) зі спеціальності “механіка деформівного тв. тіла”. Захищено 77 канд. та 13 докт. дисертацій.
Опубліковані монографії: Концентрация напряжений около отверстий (Г. Савин, 1951); Пластинки с подкрепленным краем (М. Шереметьев, 1960); Пластинки и оболочки с ребрами жесткости (Г. Савин, Н. Флейшман, 1964); Плоскі контактні задачі термопружності (Д. Гриліцький, Б. Попович, 1973); Осесиметричні контактні задачі термопружності (Д. Гриліцький, Б. Шелестовський, 1974); Задачі теплопровідності й термопружності для пластин (Д. Гриліцький, І. Осів, 1974); Механічні і оптичні методи дослідження напружено-деформованого стану тіл (В. Ліхачов, Є. Лунь, В. Флячок, 1974); Напруження в пластинках з коловою лінією розмежування граничних умов (Д. Гриліцький, Р. Луцишин, 1975); Осесимметричные контактные задачи теории упругости и термоупругости (Д. Грилицкий, Я. Кизыма, 1981); Термопружні контактні задачі в трибології (Д. Гриліцький , 1996); Поширення хвиль у пружних середовищах з урахуванням зв’язаності фізико-механічних полів (Ю. Пир’єв, 1998); Раціональне проектування машинобудівних конструкцій (Б. Кіндрацький, Г. Сулим, 2003); Механіка руйнування та міцність матеріалів. Довідниковий посібник. Т. 6. Механіка руйнування мостових конструкцій та методи прогнозування їх залишкової довговічності (Й. Лучко, Г. Сулим, В. Кир’ян, 2004); Оцінка об’ємної пошкодженості матеріалів методом акустичної емісії (В. Скальський, О. Андрейків, 2006).
Співроб. каф. беруть участь в організації та проведенні всеукр. і міжнар. конференцій, симпозіумів, зокр. Всесоюзн. конф. з механіки неоднорідних структур (Львів; 1983, 1987, 1991); укр.-польськ. симпозіум “Змішані з-чі механіки неоднорідних структур” (Львів—Варшава; 1995, 1999, 2003); всеукр. наук. конф. “Сучасні проблеми механіки” (з 1998, щороку); міжнар. конф. “Мат. проблеми механіки неоднорідних структур” (Львів—Луцьк; 2000, 2006) та ін. Каф. підтримує зв’язки з Варшавським ун-том, політехніками м. Лодзь, м. Білосток (Польща), Вестпремським ун-том (Угорщина) та ін.
Серед випускників каф. та її аспірантури відомі в світі акад. НАН України В. Панасюк, О. Парасюк, Д. Петрина, Я. Підстригач, В. Рвачов; чл.-кор. НАН України О. Андрейків, Я. Бурак, Г. Кіт; директори академ. ін-тів України та Росії Г. Кіт, В. Панасюк, Я. Підстригач, І. Федик (чл.-кор. РАН); ректори вузів В. Божидарнік, Р. Мокрик, В. Тульчій, О. Шаблій.