Теорія розподілу значень мероморфних функцій є найважливішою у загальній теорії функції комплексної змінної. Численні праці різних авторів присвячені зв'язку цієї теорії з іншими областями сучасної математики (топологія, диференціальна геометрія, теорія міри, теорія потенціалу тощо). Теорія розподілу значень мероморфних функцій започаткована ще у XIX столітті в працях Ю.В.Сохоцького, Ф.Казораті, К Вейєрштраса, Е.Пікара, Ж.Адамара, Ж.Валірона, Е.Бореля. Аналітичний апарат, внутрішньо пов'язаний з мероморфними функціями, побудував у 20-х роках XX століття фінський математик Р.Неваннлінна, внаслідок цього теорія розподілу значень мероморфних функцій набула стрункого і в певному значенні закінченого вигляду. Проте багато задач не розв'язані до сьогодні. При їх розв'язуванні, як і в кожній математичній теорії, виникають нові задачі. Загальна теорія мероморфних функцій добре викладена в монографіях У.Хеймана Мероморфных функции. М.: Мир.-1966.-288 с. та А.А. Гольберга і И.В. Островського Распредление значений мереморфных функций.-М.: Наука.- 1970.- 592 с. Перша з цих монографій стала бібліографічною рідкістю, а другу важко використовувати як підручник. Тому виникла необхідність написання даного посібника. У ньому, фактично, викладено вступ до теорії розподілу значень мероморфних функцій, який в обсязі 32-36 год. читають студентам, що спеціалізуються з теорії функцій.