Новини

01.10.2015

Культура в хімії і хімія в культурі

Культура в хімії і хімія в культурі

30 вересня 2015 року в Актовій залі Університету лауреат Нобелівської премії в галузі хімії, професор Корнельського університету, Doctor Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка Роалд Гоффман виступив із відкритою лекцією «Протохімія як місток», під час якої розповів про те, як протохімія поєднує минуле і теперішнє, а також про те, як далеко може сягати думка науковця-теоретика.  

Визначний американський учений, поет, драматург і філософ є уродженцем Золочева (Львівська область), проте, через складні політичні обставини він змушений був переїхати спочатку до Польщі, а потім до Німеччини, Австрії, а в 1949 – до США. Закінчив Колумбійський університет зі ступенем бакалавра медицини. У 1962 році отримав ступінь доктора хімії (Гарвардський університет). Увесь цей час Роалд Гоффман цікавився життям своєї Батьківщини. Через фаховий журнал Chemical and Engineering News Роалд Гоффман закликав науковців Заходу підтримувати молодих вчених колишнього СРСР заради їхнього наукового майбутнього. У 2014 році він був серед інтелектуалів, які підписали звернення світової академічної спільноти на підтримку українського Євромайдану. 24 червня 2015 року Вчена Рада Університету за визначний внесок у розвиток світової науки, зміцнення авторитету України у міжнародному співтоваристві та активну співпрацю з кристалохімічною школою Університету присвоїла Роалду Гоффману звання Doctor Honoris Cаusа Львівського національного університету імені Івана Франка.

Під час лекції в Університеті Роалд Гоффман розповів про свою візію хімії як науки та стилю життя. Енергійний і дотепний професор намагався не тільки ввести слухачів у тему доповіді, а й розгортав широку картину минулого і сучасного світу з усіма його загадками й розгадками. На мультимедійному екранізображення золотих масок та ідолів індіанських племен, які передували цивілізації інків, змінювали світлини золотих саркофагів фараонів; вироби з металу чергувались із давніми зразками текстилю, кераміки, ювелірними прикрасами тощо. Дивлячись на екран, складалося враження, що це лекція з історії мистецтва. І Роалд Гоффман переконливо доводив, що впродовж усієї історії цивілізації людство, змінюючи природу довкола себе, розвивало хімію як науку, навіть не здогадуючись про це. Людський досвід, що примножувався з покоління в покоління, уможливив розвиток сучасної хімії. А вчені, які проводили безліч хімічних експериментів, щоб досягти бажаного результату при виготовленні ужиткових предметів, скажімо, отримати певний пігмент для фарби, не називали себе хіміками чи фізиками. Та вони змінили світ!

На прикладі синього кольору Роалд Гоффман розповів як у різних куточках світу отримували пігмент, який фарбував у колір індиго. Він досі зберігся на настінних розписах, тканинах і кераміці. Про цей колір згадується у міфах про Геркулеса, слово «техелет», яке вживається на означення синього кольору, зустрічається й у Торі. Бузковий (tyrianpurple) – це відтінок, який отримав свою назву через те, що римські імператори повертаючись з вдалої військової кампанії, одягали тогу відповідного забарвлення на честь перемоги.

Ультрамарин – природній мінерал, з якого можна отримати пігмент синього кольору. Окрім мінералу, такий пігмент у різних частинах світу з давніх-давен отримували з певних рослин і равликів. Професор Роалд Гоффман проілюстрував на карті ареал поширення двох рослин, а також види равликів, з яких отримували потрібний колір. Підводячи підсумок він провів своєрідний тест на допитливість і спостережливість. Учений зауважив, що якщо у когось з присутніх виникло запитання: «Що спільного є у квітів різного виду з цими равликами?», то, вочевидь, вони в майбутньому стануть науковцями.

Професор Роалд Гоффман, звертаючись до студентів, жартома наголосив, що вони мають любити хімію хоча б за те, що завдяки цій науці винайдено синтетичний спосіб отримання барвника кольору індиго. Бо чи можемо собі уявити сучасну молодь без класичних синіх джинсів? А початок «джинсової культури» заклали ті, хто вичавлював пігмент з равликів і відварював квіти вайди та індиго-фери.

Не менш цікавою була розповідь і про історію миловаріння, отримання необхідних інгрігієнтів з рослинних чи тваринних жирів та попелу. Професор наголошував, що щоденна важка та рутинна робота людей, далеких від хімії, заклали підмурівок сьогоднішньої науки.

Втручання людини у природу залишає чіткі сліди, які можна розгледіти крізь тисячоліття. Так, нещодавні дослідження, вирубаних у Гренландії брусів льоду, показали цікаві результати. Хімічні аналізи виявили два піки осаду свинцю в льодовому покриві. Вони майже рівні, але один хронологічно належить до часів  Римської імперії, а інший –  до періоду науково-технічної революції в Європі. Відтак, науковці мають можливість порівняти масштаби розробки породи в різні історичні періоди.

Хімія оточує нас усюди й повсякчас.  Але не кожен її розуміє, не кожен може зробити теоретичні узагальнення. Хоча кожен із нас є хіміком-практиком, адже впродовж життя постійно проводить хімічні реакції. На думку професора Роалда Гоффмана, ті, хто був перед нами, – передвісники науки. Уся активність людства в процесі зміни світу довкола себе – це наука. Відтак, протохімія поєднує світ. Наука – це природна, органічна, нормальна людська діяльність. І вона твориться не лише в університетах. Хімія, на переконання Нобелівського лауреата, є культурою, а культура людства – хімією.

Відповідаючи на питання аудиторії, професор зізнався, що передбачити майбутнє йому не під силу. Відтак, він не береться прогнозувати, куди приведуть нас наступні відкриття, хоча переконаний, що існують альтернативні «бази даних», окрім відомих нам ДНК і РНК, і їх, очевидно, скоро відкриють. Він також зізнався, що з нетерпінням чекає кожного наступного випуску академічного журналу з хімії і отримує інтелектуальну насолоду від того, що почерпнув для себе щось нове. Кожне відкриття його захоплює, і він радіє, незважаючи на те, що відкриття – не його.

Роалд Гоффман упевнений, що життя й існує на інших планетах і налагодження контакту рано чи пізно відбудеться.  Його уяву збуджує те, що інопланетні цивілізації знають про закони фізики і хімії на Землі; наскільки ці закони відмінні від тих, що існують на інших планетах; як поводитимуться відомі нам хімічні елементи в «них». Його захоплює варіативність світу і перспективи наукових досліджень за його межами. 

 

Прес-центр

Фото Олега Вівчарика

Фотогалерея