Новини

25.11.2015

Філологи та перекладознавці Львівського університету актуалізовують постать і творчість Григорія Кочура в матриці національної пам’яті

Філологи та перекладознавці Львівського університету актуалізовують постать і творчість Григорія Кочура в матриці національної пам’яті

З метою актуалізації постаті Григорія Кочура та його наукового і перекладознавчого доробку в матриці національної пам’яті традиційно кафедра перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Г. Кочура  проводить «Кочурівські читання». Цьогоріч у науковому фокусі літературних читань, які відбулись 20 листопада 2015 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка, – тема «Національна пам'ять у філології». 

Студенти та викладачі факультету іноземних мов, перекладачі та літературознавці, які взяли участь у заході, зосередили увагу на послідовниках Григорія Кочура та дослідниках його творчості в контексті епохи, розглянувши українську літературу в світовому контексті.

На колосальному доробку Григорія Кочура, який зробив неоціненний внесок  у розвиток української літератури та перекладу, наголосила під час вступного слова  завідувач кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики ім. Г. Кочура, професор Роксолана Зорівчак.

Роксолана Петрівна також розповіла про передумови заснування премії імені Григорія Кочура, що єщорічною державною премією України в галузі поетичного художнього перекладу та перекладознавства, яку присуджують письменникам і перекладознавцям за найкращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу, і представила чотирьох її лауреатіввикладачів Львівського університету.

«2008 року, коли українська перекладознавча спільнота відзначала  100-річчя від дня народження Григорія Порфировича, відбулась низка заходів  на загальнодержавному рівні. Відтак, 2009 року було засновано літературну премію імені Григорія Кочура, лауреатами якої в різні роки стали 4 викладачі нашого Університетупрофесори Андрій Содомора та Роксолана Зорівчак, старший викладач Роман Гамада і доцент Тарас Шмігер», - зазначила професор.

Порівнюючи Григорія Кочура з людиною часів ВідродженняЕразмом Роттердамським, професор Андрій Содомора  зауважив, що пошанування таких особистостей світової величини жвавою дискусією та живою думкоюнайкращий вияв пам’яті про них і вдячності за їхню життєтворчість.

«Статичні слова, що «більше дзвенять, ніж важать» (Сенека) нищать той дух, атмосферу, яку створювали Григорій Кочур, Іван Франко чи Тарас Шевченко», - вважає Андрій Содомора.

А «філологія – це не статика, а хід, дорога. Йдемо тими стежками – філологи, не йдемо – не філологи», – підсумував Андрій Олександрович, запропонувавши учасникам «Кочурівських читань» порозмірковувати про філологію як про шлях чи стежку, якими повинен іти філолог до глибин змісту, а не захоплюватися словом, як оздобою.

У рефлексіях Андрія Содомори образ Григорія Кочура вималювався як людини античності зі стриманою сумовитою посмішкою, сповненою глибокої мудрості.

На труднощах і специфіці перекладу перської ритмізованої прози зосередив увагу присутніх старшийвикладачкафедрисходознавстваім. Я. Дашкевича Роман Гамада. У своєму виступі він, зокрема, наголосив на особливостях перекладу поеми Сааді «Гулістан»  («Трояндовий сад»).

Про теорію перекладу та українське перекладознавство як науку порівняно з іншими слов’янськими культурами, про роль Григорія Кочура в історії українського перекладознавства йшлося у виступі цьогорічного лауреата премії імені Григорія Кочура – Тараса Шмігера.

Під час вечора виступи науковців-перекладознавців були переплетені зі звучанням оригінальних віршів Григорія Кочура та його перекладів різними мовами Європейського континенту у виконанні студентів факультету іноземних мов і працівників кафедри перекладознавства та констрастивної лінгвістики ім. Григорія Кочура.

Нагадаємо, що організаторами «Кочурівських читань» була кафедра перекладознавства та констрастивної лінгвістики ім. Григорія Кочура у співпраці з Комісією всесвітньої літератури Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

 

Прес-центр

Фото Олега Вівчарика

Фотогалерея