23 вересня 2012 року

 

виповнилося

140 років

 

від дня народження

 

геніальної української оперної співачки, педагога, заслуженого діяча мистецтв

Соломії Крушельницької

(1872-1952).

 

Народилася у с. Білявинці (тепер Бучацького району) на Тернопільщині в родині священика.

Змалку виявила великі музикальні здібності. Вокальну освіту здобула у Львівській консерваторії

(1888-1893) у класі В. Висоцького. Удосконалювала свій голос у Мілані у Ф. Креспі (1893-1894).

Згодом 1895 р. у професора Генсбахера у Відні вивчала Вагнерівський репертуар.

 

Артистичну діяльність розпочала у львівському хоровому товаристві «Боян».

1893 р. дебютувала на сцені Львівської опери в партії Леонори («Трубадур» Дж. Верді).

Виступала на сценах численних оперних театрів світу, зокрема, у Кремоні, Трієсті, Одесі,

Буенос-Айресі, Варшаві, Петербурзі, Парижі, Неаполі, Генуї, Мілані. 1904 р. на запрошення

Дж. Пуччіні виконала партію Батерфляй в опері «Чіо-Чіо-сан» у театрі «Гранде» в Північній Італії

(після її блискучого виконання ця опера здобула всесвітнє визнання).

Мала видатний за силою і красою голос широкого діапазону, надзвичайну музичну пам’ять, віртуозну техніку, яскраве романтично-драматичне обдарування. У її репертуарі було близько 60 оперних партій із творів Дж. Верді, Дж. Пуччіні, Ж. Бізе, Р. Ваґнера, П. Чайковського, Ш. Гуно, Дж. Мейєрбера, Масканьї, Р. Штрауса тощо. На оперних сценах виступала з О. Мишугою, М. Мен­цин­ським, М. Баттістіні, А. Дідуром, Е. ван Дейком, В. Флоріанським, Е. Карузо, Тітта Руффо, Ф. Шаляпіним та ін. У 20-х роках залишила оперну сцену, присвятивши себе камерному виконавству:  виступала в Західній Європі, Канаді, США з оригінальною творчою інтерпретацією творів К. Монте­верді, К. В. Глюка, В. А. Моцарта, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Й. Брамса, М. Равеля, М. Мусоргського.

 

С. Крушельницька була і блискучою інтерпретаторкою українських народних пісень,

невтомною пропагандисткою творів українських композиторів, зокрема М. Лисенка С. Людкевича, Д. Січинського. Майже щороку співачка брала участь у вшануванні памяті Т. Шевченка,

спеціально приїжджаючи до Львова з-за кордону. Артистка підтримувала дружні стосунки

із багатьма українськими культурними діячами, зокрема з І. Франком, М. Павликом, М. Лисенком,

В. Стефаником, О. Кобилянською, Н. Кобринською.

 

Після смерті чоловіка, італійця за походженням, адвоката Чезаре Річчоні у серпні 1939 р.

співачка приїхала до Галичини. Пізніше, у зв’язку з початком Другої світової війни, вона не змогла повернутися в Італію. У повоєнний період працювала професором Львівської консерваторії (1946-1951).

Похована на Личаківському цвинтарі у Львові.

 

Інформаційно-аналітичний і профорієнтаційний центр