«Розвиток народу – неможливий без належної системи формування наукових досліджень і виховання національної інтелектуальної еліти», - Блаженніший Патріарх Йосип Сліпий

3 квітня 2012 року в Актовій залі ЛНУ ім. Івана Франка відбулася Урочиста академія з нагоди відзначення 120-річниці від дня народження Блаженнішого Патріарха Йосипа Сліпого.

«Академічне святкування ювілейної дати у Львівському університеті має свій символізм, адже віра та наука – два крила, які підносять людський дух. Вони ж і об’єднують нашу спільноту з постаттю Йосипа Сліпого, чиї світоглядні погляди є предметом вивчення істориків, філософів і богословів», - відкрив вечір Ректор Університету Іван Вакарчук. У його вступному слові йшлося про «всебічність у зацікавленості різними актуальними проблемами сучасності, невтомне змагання за глибину думки та прагнення гармонійного синтезу у світі ідей, думок і творчості Блаженнішого Патріарха, які вказують на його непересічність як високодуховної особи, ученого та громадського діяча, як великого Українця».

Іван Олександрович відзначив, що «Йосип Сліпий упродовж 18 років каторги та заслань не відрікався від своїх переконань, продовжував відстоювати права українців: «На нашій батьківщині – Україні – вже майже 60 років народ зазнає важкого релігійного та національного переслідування… Я роблю це обвинувачення тут, перед історією і перед світом, щоб про несправедливість, кривду, топтання людських прав мого народу, яких ніхто не бачить чи не вірять, що таке діється, – почув із моїх уст цілий світ і знала історія». Завдяки подвижницькій роботі Блаженнішого Патріарха Йосипа Сліпого було побудовано храми, засновано монастирі й навчальні заклади. Його діяльність залишається для нас незмінним орієнтиром у творенні гідного майбутнього задля розвитку української духовності, визнання Української Держави, її народу та мови у світі, у вихованні почуття української ідентичності».

Ректор завершив свій виступ словами: «Ми, університетська спільнота, завжди маємо пам’ятати слова Патріарха, який заповідав нам: «Полюбіть науку, плекайте і збагачуйте її своєю працею та своїм знанням, будьте її служителями! Споруджуйте храми науки, вогнища духовної сили Церкви та Народу, пам’ятаючи, що немислиме повне життя Церкви і Народу без рідної науки. Наука – це їхнє дихання життя!»

Зі словами вдячності за академічне відзначення ювілейної дати університетською спільнотою звернувся до присутніх Владика Бенедикт. Зокрема, він зазначив, що «часто ми захоплюємося Заходом чи Сходом, але насправді важливо, щоб ми, українці, вдивлялися у віддзеркалення того, якими є наші сини та доньки, які цілі та цінності має у собі кожна людина». Преосвященний Владика побажав, «щоби ми не лише шанували велич, але й мали усвідомлення того, що здійснили щось велике. І нехай допоможе нам у цьому благословення Великого Патріарха!»

Від імені голови Львівської обласної ради Олега Панькевича та депутатського корпусу з вітальним словом виступив Остап Стахів: «Гасло Йосипа Сліпого – «Бажати великого» стосується кожного українця. Першочерговими завданнями Патріарха було відтворення Великої Русі-України й Української Помісної Церкви».

Духовно-інтелектуальні пріоритети Блаженнішого були вписані до книги української історії сторінками мучеництва та терпінь, сповідництва та наполегливої невтомної праці.

Про роль і значення Йосипа Сліпого в історії української культури розповів доктор історичних наук, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, професор Степан Качараба, назвавши Патріарха «взірцем вірного служіння Богові й Україні», який «усе своє стражденне життя вчився і навчав інших».

Печаттю терпінь була позначена доля Великого Ієрарха. Одним із тих, хто розділив лихоліття радянських переслідувань із Йосипом Сліпим, був голова Всеукраїнського Товариства політичних в'язнів і репресованих, дослідник, письменник Петро Франко, який поділився спогадами про можливість особистого знайомства та спілкування з Патріархом у період Мордовського заслання: «Це були надзвичайні дні, незважаючи на те, що це була каторга. Йосип Сліпий був унікальною людиною. Він особливо вболівав за українську націю».

Архімандрит Греко-Католицької Церкви, доктор богослов'я і доктор літургіки, біблійний перекладач, ієромонах Студійського уставу, лауреат Шевченківської премії, почесний професор і завідувач кафедри богослов’я Національного університету «Острозька академія» о. Рафаїл Турконяк, учень і послідовник Патріарха Йосипа у справі богословських студій і зацікавлень, звернувся до присутніх із настановою: «Ми маємо своє відновити. Ми маємо своє відбити. Ми маємо своє творити. Своє – це українське. Бо тільки ми можемо наш нарід підняти».

Під час вечора також прозвучали духовні твори у виконанні хору факультету культури та мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка й октету «Теофорос» Львівської Духовної Семінарії Святого Духа, композиції у супроводі Народного камерного оркестру ЛНУ ім. Івана Франка. Завершальним аккордом Урочистої академії став твір «Боже великий, єдиний».

Прес-центр

Фото Олега Вівчарика

Фотогалерея