Профілактика йододефіциту

 

27 лютого 2012 р. заслужений професор Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, президент Української Академії профілактичної медицини при НТШ, дійсний член Українського лікарського товариства та Лікарської комісії НТШ, який понад  20 років (1978–1999 рр.) очолював кафедру ендокринології медичного університету, професор Ярема Томашевський прочитав студентам нашого Університету лекцію «Профілактика йододефіциту».

«Прикарпатський регіон України вважається ендемічною зоною ще з повоєнних років», – зазначив професор, – «тому у нас фіксують чимало порушень і захворювань, пов'язаних із нестачею йоду в організмі. Це – кретинізм, серцево-судинні захворювання, висока дитяча смертність, непродуктивні вагітності. Дефіцит йоду також спричиняє розвиток онкологічних, психічних і низки інших небезпечних недуг».

Ярема Томешевський наголосив, що нормальний йодний баланс забезпечує функціонування всіх органів і систем організму. Він важливий для формування і функціонування  ендокринної, нервової, опорно-рухової та серцево-судинної систем. Саме тому на сьогодні існує кілька програм ліквідації йододефіцитних захворювань. Про специфіку і недоліки відомих програм Ярема Ілліч розповів детальніше.

Першу програму – йодування солі для профілактики захворювання розробили і  запровадили ще у повоєнний час. Професор Я. Томашевський наголосив, що суттєвий недолік зазначеної програми полягає у тому, що для отримання добової норми йоду, а це - 150 мкг, дорослій людині необхідно споживати 10 г йодованої солі щоденно. Регулярне вживання такої кількості солі неодмінно негативно вплине на організм людини. Навіть Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує зменшити дозу до 5 г.

Друга програма – профілактика антиструміном. Вона також має свої недоліки, оскільки не забезпечує повністю добової потреби йоду для організму.

Третя програма, німецька, – вживання «йодомарину». Як зауважив Ярема Ілліч, ця програма більш досконала за попередні, але не дає можливості дозувати препарат за віковими групами. Тобто є небезпека похибки дозування для немовлят і дітей різного віку.

Професор Ярема Томешевський розповів про наукові пошуки та дослідницьку роботу кафедри ендокринології. Як з'ясувалось, проблему йододефіциту вирішити можна доволі простим і доступним для кожного препаратом – йодоментолом-25. Кожна доросла людина може приготувати його самостійно в домашніх умовах. Для цього потрібно: розчинити 25 крапель 5% спиртового йодного розчину у 25 мл настоянки м'яти перцевої, у результаті отримаєте – йодоментол-25. Його професор Томашевський рекомендує вживати перед сном, дозуючи препарат за допомогою піпетки. Розчинником згаданих ліків для дорослих є вода, а для дітей – молоко.

Дози: на столову ложку молока чи води дітям віком від 1 до 6 р. – 4 краплі (добова протреба йоду 100 мкг), від 6 до 12 р. – 5 крапель (добова протреба йоду 125 мкг), від 12 до 18 р. – 10 крапель (добова протреба йоду 200 мкг); дорослим – 8 крапель (добова протреба йоду 150 мкг); вагітним жінкам, а також на період лактації – 12 крапель (добова протреба йоду 250 мкг).

На завершення лекції професор Ярема Томешевський розповів про напрями діяльності Української академії профілактичної медицини при НТШ і виступив з ініціативою організувати її осередок на біологічному факультеті. Ярема Ілліч запросив студентів до активної співпраці у популяризації інформації про небезпеку та профілактику йододефіциту, а також розповів про програми ранньої діагностики цукрового діабету та профілактики гострих серцевих нападів розроблені Українською Академію профілактичної медицини при НТШ.

Проректор з науково-педагогічної роботи Звенислава Мамчур подякувала професору Яремі Томашевському за цікаву лекцію і закликала студентів поширювати інформацію про небезпеку йододефіциту для організму людини. «Ця лекція не лише розширила Ваш кругозір, а й дозволила усвідомити свою відповідальність перед нащадками. Ви повинні подбати про здоров'я своїх близьких і рідних, про майбутніх дітей», – підкреслила Звенислава Ігорівна.

 

Анастасія Коник,

Фото автора